Енергетична безпека країни у майбутньому – Вся Україна

Енергетична безпека країни у майбутньому

Для багатьох українців тема енергетичної безпеки є захмарною реальністю, яка якщо й існує, то десь у паралельному світі міжнародних конференцій та зустрічей на вищому рівні.

Мало хто з наших громадян пов’язує цифри у своїх платіжках за газ, тепло й електроенергію з ефективністю державної політики у сфері енергетичної безпеки. При цьому поняття енергетичної стійкості країни залишається мало зрозумілим й екзотичним для більшості державних управлінців всіх рівнів.

А дарма… На рівні держав провали у сфері енергетичної безпеки коштують настільки дорого, що часто спричиняють не тільки відчутні фінансові втрати, але також зміну кордонів, зміну урядів, а іноді й державного ладу.

Енергетична безпека і баланс інтересів

Поки Саддам Хусейн репресував своїх громадян та навіть труїв їх хімічною зброєю на своїй території, його влада залишалася стійкою. Позбувся її він через ланцюжки подій, спочатку пов’язаних з бажанням взяти під свій повний контроль величезне нафтове родовище Румайлли. Кувейту належало всього лише 10% цієї території, але жадібність, як відомо, породжує бідність… Відсутність адекватної оцінки зовнішніх ризиків призвели до краху режиму Саддама й повної втрати контролю над всією нафтовидобувною галуззю країни.

Відчуваючи тугу за СРСР, далеко не всі пенсіонери усвідомлюють той факт, що основною причиною його розвалу послужили не злі підступи ворогів, а власна безпечність й некомпетентність у питаннях енергетичної безпеки.

Техногенний провал Чорнобиля з його важкими наслідками (у тому числі фінансовими – до USD 160 млрд.), критична залежність СРСР від експорту енергоресурсів (понад 50% у структурі доходів від експорту), а також перекрите потоком нафтодоларів бажання провести економічну реформу запустити оптовий ринок сільськогосподарської продукції, привели країну до економічного колапсу, а потім – до зміни політичного ладу.

Досліди України на хиткому полі балансів у сфері енергетичної безпеки часто нагадували гру трирічної дитини з включеною праскою. Прямо скажемо, до сьогоднішнього дня ми маємо досить скромний список перемог у цій сфері, зате цілком разючий список втрат й поразок.

Побудований та нині забутий нафтопровід «Одеса-Броди». Провал зі створенням газотранспортного консорціуму, наслідком якого стало будівництво двох Північних та одного Південного потоків. Програна Румунії справа про Чорноморський шельф.

Криво запущений ринок електроенергії з двома стратегічними загрозами – дефолту за зобов’язаннями перед інвесторами й колапсу «Енергоатому», який десятиліттями виконував роль дійної корови для приватних компаній «кращих» людей.

«Вежі Бойка» – куплені й залишені разом з Кримом у Росії. До речі, про це згадують рідше, але разом з вежами Бойка у Криму залишився «Чорноморнафтогаз», а також вуглеводні на Чорноморському та Азовському шельфах в обсязі 435,1 млн т нафти та 1,97 трлн кубометрів газу, що у перекладі на гроші становить понад USD 500 млрд.


Від Luckyads


Від Giraff


Від Smi.biz

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *